м. Біла Церква, Білоцерківський район Київська область

Надання юридичних консультацій, роз'яснень із правових питань.

Допомога у позасудовому вирішенні спору.

Аналіз перспектив судового розгляду справи.

Складення заяв, позовних заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Ведення переписки із державними органами.

Розірвання шлюбу, стягнення аліментів та додаткових витрат.

Помірні ціни, конфіденційність, індивідуальний підхід!

067 309 7416

063 292 1498

yurist_help@ukr.net

Відповідальність за несплату аліментів по-новому

Несплата аліментів та виникнення заборгованості призведе до обмежень у праві виїзду за межі України, прав керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання - до повного погашення заборгованості зі сплати аліментів, а також потягне адміністративну та кримінальну відповідальність.

З дня на день набирають чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів», який був прийнятий Верховною Радою України 7 грудня 2017 року.

Цим Законом вводяться нові правила боротьби з боржниками по сплаті аліментів на утримання дітей, одного із подружжя, батьків або інших членів сім’ї.

Зокрема, вносяться істотні зміни до Законів України «Про виконавче провадження», «Про Національну поліцію України», «Про дорожній рух», «Про порядок виїзду і в’їзду в Україну громадян України», Про Державну прикордонну службу України», «Про судовий збір» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів та перевищує суму платежів за шість місяців, державний виконавець вправі винести вмотивовані постанови про встановлення тимчасових обмежень боржника до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, а саме:

- у праві виїзду за межі України;

- прав керування транспортними засобами;

- прав користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії;

- прав полювання.

Зазначені постанови, в свою чергу, надсилаються сторонам для відома, а згодом, якщо рішення державного виконавця не оскаржені, направляються для виконання відповідними органами.

У Законі України «Про Національну поліцію України» розширено повноваження поліції в частині вжиття заходів для забезпечення публічної безпеки і порядку під час примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), усунення загроз життю та здоров’ю державних виконавців, приватних виконавців та інших осіб, які беруть участь у вчиненні виконавчих дій, здійснення приводів та розшуку боржника чи дитини у виконавчому провадженні у випадках, передбачених законом або рішенням суду.

  

Крім цього, якщо наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець складає протокол про вчинення боржником адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та надсилає його на розгляд суду.

Змінами Закону, прийнятого 7 грудня 2017 року, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено рядом статей, що стосуються відповідальності за несплату аліментів та засобів впливу на правопорушників. Згаданою вище статтею 183-1 , якою також доповнено Кодекс про адміністративні правопорушення (Несплата аліментів), передбачено адміністративну відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім’ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання, що тягне за собою виконання суспільно корисних робіт на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин. А норми статей, які містяться в новій главі 31-А «Провадження про виконання постанови про застосування суспільно корисних робіт» регулюють виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, обчислення строку виконання таких робіт, обов’язки власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу за місцем виконання порушником суспільно корисних робіт та наслідки ухилення особи від їх виконання.

Крім цього, ніхто не відміняв і кримінальну відповідальність  за статтею 164 Кримінального кодексу України (Ухилення від сплати аліментів на утримання дітей). За наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за три місяці, виконавець роз’яснює стягувачу право на звернення до органів досудового розслідування із заявою (повідомленням) про вчинене кримінальне правопорушення боржником, що полягає в ухиленні від сплати аліментів.

Також, змінами до пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про Судовий збір», заявників, у разі подання до суду заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів, звільнено від сплати судового збору. 

Вихідні дні у 2018 році

Для святкування 8 березня – Міжнародного жіночого дня, 1 травня – Дня праці, 28 червня – Дня Конституції України, 25 грудня – Різдва Христового та у 2019 році 1 січня – Нового року, Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про перенесення робочих днів у 2018 році» від 11 січня 2018 року № 1-р рекомендовано керівникам підприємств, установ та організацій (за винятком органів Пенсійного фонду України, Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта», Державної казначейської служби та банківських установ, для працівників, яким установлено п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями в суботу та неділю, перенести у 2018 році робочі дні з:

п’ятниці 9 березня на суботу 3 березня;

понеділка 30 квітня на суботу 5 травня;

п’ятниці 29 червня на суботу 23 червня;

понеділка 24 грудня на суботу 22 грудня;

понеділка 31 грудня на суботу 29 грудня.

Заявник отримав право отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань

У грудні 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування», прийнятий Верховною Радою України 16 листопада 2017 року.

Однією з ключових новацій, запроваджених цим законом є отримання права заявником отримувати витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування (ЄРДР) щодо його заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (зміни до ст. 60 Кримінального процесуального кодексу України). 

Крім цього, статтею 214 КПК України із внесеними змінами передбачено, що

слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

За додатковою консультацією можливо звернутися за електронною адресою: yurist_help@ukr.net або ж особистим повідомленням на сторінку соціальної мережі Фейсбук

Нові підходи протидії домашнім кривдникам

7 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі – Закон), прийнятий Верховною Радою України 7 грудня 2017 року, який замінив Закон «Про попередження насильства в сім’ї».

Новим Законом передбачено нові підходи до запобігання та протидії такому соціальному явищу як домашнє насильство, тобто діянь (дій або бездіяльності) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Зокрема, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» запроваджуються такі нові юридичні інструменти, як терміновий заборонний припис та обмежувальний припис.

Відповідно до пункту 16 статті 1 Закону,  терміновий заборонний припис стосовно кривдника – це спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров’я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Детальніше цей юридичний інструмент регламентовано у статті 25 Закону. Терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров’ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.

На відміну від термінового заборонного припису, обмежувальний припис виноситься судом на підставі звернення зацікавлених осіб.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону, обмежувальний припис стосовно кривдника – це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Обмежувальний припис стосовно кривдника регламентовано у статті 26 Закону.

Право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають:

1) постраждала особа або її представник;

2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування;

3) у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікун, орган опіки та піклування.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Постраждала особа може вимагати від кривдника компенсації її витрат на лікування, отримання консультацій або на оренду житла, яке вона винаймає (винаймала) з метою запобігання вчиненню стосовно неї домашнього насильства, а також періодичних витрат на її утримання, утримання дітей чи інших членів сім’ї, які перебувають (перебували) на утриманні кривдника, у порядку, передбаченому законодавством.

За юридичною допомогою та для складення відповідних звернень можна звернутись за електронною адресою: yurist_help@ukr.net або ж особистим повідомленням на сторінку соціальної мережі Фейсбук

Своєчасне звернення до юриста – запорука уникнення проблем та ускладнень!

Коли потрібно сплачувати пеню за несвоєчасну оплату житлово-комунальних платежів та її розмір

З 1 січня 2019 року за кожний день прострочення оплати за житлово-комунальні послуги запроваджується пеня.

У листопаді 2017 року Верховною Радою України був прийнятий новий Закон «Про житлово-комунальні послуги», який набрав чинності 10 грудня 2017 року та вводиться в дію через шість місяців з дня набрання чинності цим законом, тобто 10 червня 2018 року.

Цим Законом передбачено, що за кожний день прострочення оплати після дати, до якої повинні бути оплачені житлово-комунальні послуги, запроваджується пеня. Однак  розділом VI, а саме Прикінцевими та перехідними положеннями  Закону передбачено, що деякі пункти Закону вводяться в дію з 1 січня 2019 року.

Саме з 1 січня 2019 року вводяться в дію положення цього Закону, що стосуються запровадження пені  за кожний день прострочення оплати після дати, до якої повинні бути оплачені житлово-комунальні послуги, а також щодо її розміру та випадків, коли пеня не нараховується.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні  послуги споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Нарахування пені починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Також нормами статті 26 Закону передбачено випадки, коли пеня не нараховується, а саме у разі наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.